30 січня Трамп у кабінеті міністрів прямо критикував китайську індустрію вітрової енергетики, і його слова відображають глибоку тривогу традиційної енергетичної галузі США. Це був не просто політичний словесний поєдинок, а й стратегічний тиск у контексті різких змін у глобальній енергетичній структурі.
Прямі звинувачення Трампа та його політичні мотиви
Трамп заявив на засіданні, що Китай здебільшого залежить від вугільної генерації, але масово виробляє вітрові турбіни для перепродажу за кордон, при цьому сам не використовує їх належним чином. Він ще більш прямо поставив під сумнів масштаб вітрових електростанцій у Китаї, натякаючи на комерційне шахрайство. Ці слова здаються технічними критиками енергетичної галузі Китаю, але насправді є політичною операцією Трампа, спрямованою на мобілізацію його основної електоральної бази.
Підтримувачі Трампа переважно зосереджені у штатах з традиційною енергетикою (Техас, Вайомінг тощо) та у районі сталого заліза США. З швидким розвитком глобальної індустрії чистої енергії економічна структура цих регіонів зазнає трансформаційного тиску, а занепад традиційної енергетики безпосередньо загрожує місцевим робочим місцям і політичним картам. Тому зображення Китаю як “ворога” стало дешевою та ефективною стратегією для Трампа у збереженні власних голосів.
Глобальне лідерство Китаю у вітровій енергетиці
Однак дані розповідають іншу історію. До кінця листопада 2025 року потужність вітрової енергетики в Китаї перевищила 600 мільйонів кіловат — це досягнення, яке США за роки розвитку так і не змогли побити. Китай уже кілька років утримує перше місце у світі за обсягом встановленої потужності вітрових електростанцій і є абсолютним лідером у секторі чистої енергетики.
За цим стоїть тверда прихильність Китаю до енергетичної трансформації та масштабні інвестиції. Можна сказати, що критика Трампа — це не стільки критика Китаю, скільки опосередковане визнання відставання США у цій сфері. Успіхи китайської вітрової енергетики безпосередньо підривають традиційні переваги та ринкові позиції США у енергетичній галузі.
Зміщення фокусу та політична туманність
Трамп часто починає енергетичну політичну атаку на Китай, але насправді це спроба відвернути увагу американського населення. Довгострокове запізнення США у енергетичній політиці, застій у традиційних галузях і повільний перехід до чистої енергетики — це справжні проблеми, з якими потрібно боротися. Винесення цих внутрішніх труднощів на зовнішнього ворога, очевидно, легше для підтримки популістських настроїв.
Інакше кажучи, Трамп прямо використовує внутрішню політичну тривогу, створюючи ілюзорний образ ворога, щоб приховати власні стратегічні помилки. Така політична операція може працювати у короткостроковій перспективі, але у довгостроковій вона лише поглиблює пасивність США у енергетичній конкуренції.
Майбутній напрямок енергетичної конкуренції
Коли цей “бумеранг” енергетичної боротьби повернеться, США стикнуться з ще складнішою міжнародною ситуацією. Зростання китайської індустрії вітрової енергетики не лише змінює глобальний енергетичний ландшафт, а й безпосередньо кидає виклик традиційній монополії США у цій галузі. Прямі критики Трампа відображають несприйняття США до цієї трансформації.
Натомість Китай має зосередитися на подальшому підвищенні технологічного рівня та міжнародної конкурентоспроможності вітрової галузі, а не бути обмеженим цими політичними заявами. Час і факти з часом доведуть, хто має більш далекоглядний стратегічний погляд.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Трамп прямо назвав Китай у сфері вітрової енергетики, приховані політичні міркування щодо енергетики
30 січня Трамп у кабінеті міністрів прямо критикував китайську індустрію вітрової енергетики, і його слова відображають глибоку тривогу традиційної енергетичної галузі США. Це був не просто політичний словесний поєдинок, а й стратегічний тиск у контексті різких змін у глобальній енергетичній структурі.
Прямі звинувачення Трампа та його політичні мотиви
Трамп заявив на засіданні, що Китай здебільшого залежить від вугільної генерації, але масово виробляє вітрові турбіни для перепродажу за кордон, при цьому сам не використовує їх належним чином. Він ще більш прямо поставив під сумнів масштаб вітрових електростанцій у Китаї, натякаючи на комерційне шахрайство. Ці слова здаються технічними критиками енергетичної галузі Китаю, але насправді є політичною операцією Трампа, спрямованою на мобілізацію його основної електоральної бази.
Підтримувачі Трампа переважно зосереджені у штатах з традиційною енергетикою (Техас, Вайомінг тощо) та у районі сталого заліза США. З швидким розвитком глобальної індустрії чистої енергії економічна структура цих регіонів зазнає трансформаційного тиску, а занепад традиційної енергетики безпосередньо загрожує місцевим робочим місцям і політичним картам. Тому зображення Китаю як “ворога” стало дешевою та ефективною стратегією для Трампа у збереженні власних голосів.
Глобальне лідерство Китаю у вітровій енергетиці
Однак дані розповідають іншу історію. До кінця листопада 2025 року потужність вітрової енергетики в Китаї перевищила 600 мільйонів кіловат — це досягнення, яке США за роки розвитку так і не змогли побити. Китай уже кілька років утримує перше місце у світі за обсягом встановленої потужності вітрових електростанцій і є абсолютним лідером у секторі чистої енергетики.
За цим стоїть тверда прихильність Китаю до енергетичної трансформації та масштабні інвестиції. Можна сказати, що критика Трампа — це не стільки критика Китаю, скільки опосередковане визнання відставання США у цій сфері. Успіхи китайської вітрової енергетики безпосередньо підривають традиційні переваги та ринкові позиції США у енергетичній галузі.
Зміщення фокусу та політична туманність
Трамп часто починає енергетичну політичну атаку на Китай, але насправді це спроба відвернути увагу американського населення. Довгострокове запізнення США у енергетичній політиці, застій у традиційних галузях і повільний перехід до чистої енергетики — це справжні проблеми, з якими потрібно боротися. Винесення цих внутрішніх труднощів на зовнішнього ворога, очевидно, легше для підтримки популістських настроїв.
Інакше кажучи, Трамп прямо використовує внутрішню політичну тривогу, створюючи ілюзорний образ ворога, щоб приховати власні стратегічні помилки. Така політична операція може працювати у короткостроковій перспективі, але у довгостроковій вона лише поглиблює пасивність США у енергетичній конкуренції.
Майбутній напрямок енергетичної конкуренції
Коли цей “бумеранг” енергетичної боротьби повернеться, США стикнуться з ще складнішою міжнародною ситуацією. Зростання китайської індустрії вітрової енергетики не лише змінює глобальний енергетичний ландшафт, а й безпосередньо кидає виклик традиційній монополії США у цій галузі. Прямі критики Трампа відображають несприйняття США до цієї трансформації.
Натомість Китай має зосередитися на подальшому підвищенні технологічного рівня та міжнародної конкурентоспроможності вітрової галузі, а не бути обмеженим цими політичними заявами. Час і факти з часом доведуть, хто має більш далекоглядний стратегічний погляд.