Коли йдеться про торгівлю проривами, налаштування Типу 1 досить надійні – вони не повинні часто бити по ваших стопах. Але Типи 2 та 3? Ось де все стає заплутаним, і, чесно кажучи, у кожного трейдера є свій підхід.

Моє правило просте: я дам одному й тому ж налаштуванню два шанси. Якщо воно підведе мене двічі, я перейду далі. Ніяких третіх шансів.

Ось у чому справа – втрата позицій більше не заважає мені. Якщо ринок відмовляється рухатися після сигналу прориву, це просто щось мені говорить. Я навчився, що не маю терпіння стежити за цими проривами типу 2 та типу 3, чекаючи на підтвердження, і знаєте що? Мене це абсолютно влаштовує.

Знати свої межі як трейдера важливіше, ніж примушувати себе входити в кожну угоду, яка виглядає пристойно на папері.