

Термін "хардкап" є ключовим для сфери криптовалют і блокчейн-технологій, особливо у контексті Initial Coin Offering (ICO). Він позначає верхню межу кількості токенів, які можна продати під час кампанії залучення фінансування. Хардкап — це максимальна сума, яку команда розробників готова зібрати в обмін на нові токени на ранньому етапі фінансування проєкту.
Поняття хардкапу важливе для забезпечення передбачуваності й прозорості розподілу токенів. Встановлення чіткої верхньої межі дозволяє команді проєкту чітко донести свої цілі потенційним інвесторам і гарантує визначеність завершення продажу токенів. Такий фіксований поріг допомагає управляти очікуваннями інвесторів і забезпечує прозорість щодо загальної пропозиції токенів, яка буде в обігу. Для учасників криптовалютних кампаній критично розуміти, що означають софткап і хардкап.
У межах Initial Coin Offering хардкап визначає момент завершення кампанії збору коштів. Коли хардкап досягається, всі токени для цього раунду вважаються проданими. Це означає, що максимальна мета фінансування ICO виконана, і команда розробників більше не приймає кошти від інвесторів в обмін на токени проєкту.
Визначення розміру хардкапу цілком залежить від рішення команди розробників. Проте це рішення вимагає зваження кількох чинників. Команда має враховувати верхню межу збору коштів, економічну дефіцитність токенів та їхню очікувану ринкову цінність. Занизький хардкап може призвести до браку ресурсів для розвитку проєкту, а завищений — до знецінення токенів і втрати їхньої дефіцитності для інвесторів.
Варто зазначити, що термін "хардкап" іноді використовується ширше — для позначення максимальної емісії токена чи монети. У цьому значенні хардкап описує обмеження емісії, визначене протоколом криптовалюти, і позначає абсолютну верхню межу токенів або монет, які можуть існувати в певній блокчейн-мережі. Проте в цьому випадку доцільніше використовувати термін "максимальна емісія", адже "хардкап" найчастіше описує саме максимальну мету збору коштів у ICO.
Відмінність між хардкапом і софткапом важлива для інвесторів і команд проєктів, які беруть участь в ICO. Хардкап окреслює максимальний обсяг токенів, які можуть бути продані під час кампанії, а софткап визначає мінімальний фінансовий поріг, необхідний для запуску проєкту. Розуміння цієї різниці дозволяє учасникам приймати обґрунтовані рішення щодо токенсейлів.
Ці поняття виконують різні функції у структурі ICO. Хардкап — це максимальна мета збору коштів, а софткап — мінімальна фінансова вимога, нижче якої проєкт не може бути реалізований. Тому хардкап зазвичай встановлюють значно вище за софткап, адже він відображає амбітну мету збору коштів, а не мінімальний поріг. Якщо проєкт не досягне софткапу, він зазвичай не може бути реалізований, тоді як досягнення хардкапу означає успішне завершення етапу збору коштів.
Хардкап — це основний механізм у криптовалютному краудфандингу, який визначає максимальний ліміт продажу токенів під час ICO. Встановлюючи чітку верхню межу збору коштів, команда проєкту публічно декларує свої фінансові цілі, зберігаючи дефіцитність токенів і сприйняття їхньої цінності. Відмінність між хардкапом і софткапом дає змогу розуміти різницю між максимальними й мінімальними цілями залучення фінансування. Разом ці поняття забезпечують структурованість і прозорість процесу розміщення токенів, захищаючи інтереси як команд проєктів, так і інвесторів через чітко визначені та передбачувані параметри блокчейн-кампаній із залучення коштів.
Софткап — це ціль фінансування, після досягнення якої приріст коштів стає менш значущим. Хардкап — максимальна межа збору коштів. Після досягнення хардкапу продаж токенів припиняється.
Софткап — мінімальний обсяг коштів, необхідний для запуску проєкту, а хардкап — максимальна межа збору коштів, встановлена для ICO. Ці пороги визначають прийнятний діапазон фінансування для первинного розміщення токенів.
Хардкап — це жорстка максимальна межа, яку не можна перевищити, а софткап — цільовий показник, який можна перевищити, але з меншою ефективністю або зниженням віддачі.
Софткап — це мінімальний цільовий обсяг збору коштів під час ICO або продажу токенів. Досягнення софткапу означає, що проєкт отримав необхідні ресурси для реалізації. На відміну від хардкапу, перевищення софткапу можливе й заохочується, що дозволяє залучати додаткові фінанси.











